Працівник вирішив звільнитися або отримав повідомлення про припинення трудових відносин.
У цей момент важливо не поспішати.
Потрібно перевірити:
на якій підставі припиняються трудові відносини;
який документ це підтверджує;
яку дату припинення трудових відносин визначено;
чи проведено остаточний розрахунок;
чи видано необхідні документи.
Звільнення за власним бажанням, за угодою сторін та інші підстави мають різні юридичні наслідки.
Тому важливо не лише те, що працівник сказав усно.
Важливо:
що написано в заяві, наказі та інших документах.
Працівникові варто мати документ, який підтверджує припинення трудових відносин.
Перевірте:
дату;
підставу;
формулювання;
відповідність заяві працівника, якщо звільнення ініційоване ним.
Якщо працівник не погоджується з документом, це необхідно зафіксувати.
Потрібно перевірити, чи враховано всі належні працівникові виплати.
Залежно від ситуації це можуть бути:
заробітна плата;
компенсація за невикористану відпустку;
інші належні виплати.
Необхідно порівнювати не лише суму, яка надійшла на рахунок, а й документи, на підставі яких її визначено.
Не:
«Ви мене обманули».
А:
«Після ознайомлення з розрахунком виявлено розбіжність між ___ та ___. Прошу надати пояснення щодо проведеного розрахунку та відповідні документи».
Таке формулювання набагато сильніше юридично.
Збережіть:
заяву про звільнення;
наказ;
розрахункові документи;
банківські виписки;
листування;
інші документи.
Не видаляйте листування після звільнення.
Сам факт звільнення не означає автоматично, що одна зі сторін порушила закон.
Так само сама наявність спору не означає, що працівник або роботодавець неправі.
Потрібно встановити:
факт → документ → норма права → порушення або його відсутність.
Звільнення — це не кінець документів. Це момент, коли особливо важливо перевірити документи.
Працівник, який залишає підприємство, повинен вийти з трудових відносин не через сварку, а з максимально чіткою документальною картиною.