Право на відпочинок є однією з основних трудових гарантій працівника.
Робочий час має чергуватися з часом відпочинку, а працівник має право на щотижневий безперервний відпочинок та інші передбачені законодавством періоди відпочинку.
Питання вихідних, святкових і неробочих днів регулюються трудовим законодавством та залежать, зокрема, від режиму роботи підприємства.
Робота у вихідні дні загалом заборонена. Закон передбачає виняткові випадки, коли залучення працівника до роботи у вихідний день допускається.
Для конкретної ситуації необхідно перевірити правову підставу залучення до роботи, порядок оформлення та передбачену законом компенсацію. КЗпП окремо регулює заборону роботи у вихідні дні та компенсацію за таку роботу.
Якщо працівник регулярно працює у вихідні або святкові дні, доцільно зберігати:
• графік роботи;
• табель або інші дані обліку робочого часу;
• накази роботодавця;
• повідомлення про вихід на роботу;
• листування щодо графіка;
• документи щодо оплати праці.
Практичний принцип
Необхідно розрізняти ситуацію, коли працівник добровільно погодився змінити графік, і ситуацію, коли його фактично залучили до роботи у день, який відповідно до встановленого режиму був для нього вихідним.