Відпустка — це передбачений законодавством період відпочинку працівника із збереженням у передбачених законом випадках місця роботи та інших трудових гарантій.
Порядок надання відпусток регулюється Кодексом законів про працю України та Законом України «Про відпустки».
Для більшості працівників закон передбачає щорічну основну відпустку встановленої мінімальної тривалості. Для окремих категорій працівників законодавство може встановлювати більшу тривалість або додаткові відпустки.
Конкретне право на відпустку необхідно визначати з урахуванням категорії працівника, стажу, характеру роботи та спеціальних норм законодавства.
Черговість надання щорічних відпусток визначається графіком.
При його складанні враховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їхнього відпочинку. Працівника мають повідомити про дату початку відпустки у встановлений законом строк
Закон передбачає випадки, коли щорічна відпустка може або повинна бути перенесена.
Тому ситуацію «мене не відпускають у відпустку» необхідно розглядати не лише з точки зору бажання роботодавця чи працівника, а з урахуванням конкретних обставин та законодавчих підстав.
• заяву на відпустку;
• наказ про надання відпустки;
• графік відпусток;
• повідомлення роботодавця;
• розрахункові документи;
• документи про перенесення або невикористання відпустки.