Працівники мають право об'єднуватися для представництва та захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів.
Професійна спілка — це добровільна організація працівників, яка діє на основі законодавства та власного статуту.
Профспілка — це не орган боротьби заради боротьби. Це механізм представництва інтересів працівників.
Окремий працівник може самостійно захищати свої права.
Але якщо проблема стосується десятків або сотень працівників, колективне представництво може бути ефективнішим.
Профспілка може займатися питаннями:
заробітної плати;
умов праці;
робочого часу;
відпочинку;
охорони праці;
соціальних гарантій;
трудових спорів;
колективних переговорів;
колективного договору;
представництва працівників.
Членство у профспілці є добровільним.
Працівник самостійно вирішує, чи бажає він бути членом профспілки.
Право працівників на об'єднання у професійні спілки гарантується законодавством України.
Профспілка не повинна розглядати роботодавця як ворога.
Її завдання — представляти інтереси працівників і вести законний діалог.
Сильна профспілка повинна вміти:
поставити питання → надати докази → запропонувати рішення → провести переговори → зафіксувати результат → контролювати виконання.
Якщо проблема не вирішується шляхом переговорів, закон передбачає інші способи захисту трудових прав.
Залежно від конкретної ситуації профспілка може:
представляти працівників;
захищати їхні трудові права;
брати участь у колективних переговорах;
представляти інтереси працівників у трудових спорах;
здійснювати передбачений законом громадський контроль;
брати участь у питаннях охорони праці;
отримувати необхідну інформацію у передбачених законом випадках;
представляти працівників перед роботодавцем;
використовувати інші повноваження, передбачені законодавством.
Працівники можуть створити або організувати діяльність профспілки на підприємстві відповідно до законодавства та статуту відповідної профспілки.
Первинна профспілкова організація дозволяє представляти інтереси членів профспілки безпосередньо на підприємстві.
Одним із найважливіших інструментів профспілки є колективні переговори.
Під час переговорів можуть обговорюватися:
заробітна плата;
режим роботи;
охорона праці;
відпустки;
соціальні гарантії;
компенсації;
побутові умови;
інші питання трудового життя працівників.
Результатом може бути укладення або зміна колективного договору.
Колективний договір може встановлювати додаткові взаємні зобов'язання працівників і роботодавця в межах законодавства.
Тому працівнику важливо знати:
чи існує на підприємстві колективний договір;
яка його чинна редакція;
які гарантії він передбачає;
як здійснюється контроль за його виконанням.
Профспілкове представництво може бути особливо важливим у питаннях безпеки.
Працівники можуть колективно звертати увагу на:
небезпечні умови;
відсутність засобів захисту;
проблеми з інструктажами;
порушення правил безпеки;
неналежне реагування на небезпечні ситуації;
проблеми з розслідуванням нещасних випадків.
Ефективний захист працівників повинен ґрунтуватися на доказах.
Профспілці варто систематизувати:
колективний договір;
правила внутрішнього трудового розпорядку;
положення про оплату праці;
накази;
графіки;
документи з охорони праці;
звернення працівників;
відповіді роботодавця;
інші документи.
Якщо одна й та сама проблема виникає у багатьох працівників, доцільно:
1. Встановити факти.
2. Зібрати документи.
3. Визначити, яка норма закону або колективного договору може бути порушена.
4. Сформулювати конкретну вимогу.
5. Подати її роботодавцю належним чином.
6. Отримати письмову відповідь.
7. За необхідності використовувати подальші законні механізми захисту.
«Ріола Право» не є профспілкою.
Цей сайт є незалежним інформаційно-правовим ресурсом.
Його завдання — допомагати працівникам краще розуміти законодавство, знаходити документи, аналізувати практику та знати доступні механізми захисту.
Якщо працівники окремо вирішать створити профспілкову організацію, її діяльність повинна здійснюватися відповідно до законодавства та її статуту.
Об'єднання працівників не повинно будуватися на ненависті до роботодавця. Воно повинно будуватися на законності, взаємній повазі, доказах і спільному захисті законних інтересів.
Саме такий підхід дозволяє перейти від особистого конфлікту до системного захисту працівників.
Основними джерелами є:
Конституція України;
Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»;
Кодекс законів про працю України;
Закон України «Про колективні договори і угоди»;
інші нормативно-правові акти.
Матеріал має інформаційний характер і не є індивідуальною юридичною консультацією.